Меню

Всесвітня література українською мовою

Тематичне меню

Допомога проекту

Корисні посилання:

Не обов'язково література

Дещо корисне


Вітаємо на теренах бібліотеки

Бібліотеки вперше з'явилися на древньому Сході. Звичайно першою бібліотекою називають збори глиняних табличок, приблизно 2500 рік до н.е., знайдене в храмі вавилонського міста Ниппур. В одній із гробниць біля єгипетських Фив був виявлений ящик з папірусами часу ІІ перехідного періоду (XVІІІ - XVІІ вв. до н.е. ). В епоху Нового царства Рамзесом ІІ було зібрано близько 20 000 папірусів. Найвідоміша древневосточная бібліотека - збори клинописних табличок з палацу ассірійського царя VІІ століття до н.е.. Ашшурбанипала в Ниневии. Основна частина табличок містить юридичну інформацію. У древній Греції перша публічна бібліотека була заснована в Гераклее тираном Клеархом (ІV століття до н.е. ).

Библиотека - установа, що збирає й зберігає добутки печатки й писемності для суспільного користування, а також здійснює довідково-бібліографічну роботу. У цей час усе більше поширюються й входять до фонду бібліотеки мікрофільми, аудіо- і відеокасети, діапозитиви, оптичні носії (CD-ROM).

Тож, запрошуємо до перегляду сторінок Вашої електронної бібліотеки!

Розділи бібліотеки по тематиках

Решта лінків

Республіка ШКИД

УВАГА!!!


      Організується нове видавництво
      "УПЕРЕД"
      Незабаром виходить э 1 щомісячного
      журналу "УПЕРЕД"
      У журналі постійно співробітничають Г. Еонин,
      К. Финкельштейн, Н. Громоносцев і ін.
      Крім щомісячника "Уперед" видавництво
      випускає щотижневу газету "Тиждень"
      Газета виходить при участі
      Н. Громоносцева, К. Финкельштейна, Г. Еонина й ін.
      ЧИТАЙТЕ!! ЧИТАЙТЕ!!!
      ЧИТАЙТЕ!!!
      НЕЗАБАРОМ!
      НЕЗАБАРОМ!
      НЕЗАБАРОМ!

      Нове видавництво заробило енергійно, і в той же день з'явився перший номер "Тижня". Непоказний вид цієї нової газети відшкодовувався багатством її змісту й достатком співробітників, які обіцяли виступати на її сторінках. Серед співробітників, що ховалися під таємничим шифром "і др.", перебував і новачок Пантелєєв: у першому номері були опубліковані його знамениті "злободенні частівки", настільки легковажно відкинуті у своє час "Червоною газетою". Япончик тріумфував. Тепер він з подвоєною запопадливістю узявся за підготовку щомісячника. Розмах був грандіозний. Номер вирішили випускати в шість або сім зошитів товщиною, із вкладними ілюстраціями.
      Янкелю залишалося тільки злитися. Він був неспроможний перехизуватися нове видавництво. Він був один.
      Все частіше й частіше прибігали з інших класів до Япончику з питаннями:
      - Незабаром "Тиждень" вийде?
      - "Уперед" незабаром з'явиться?
      И Япончик, гордовито скосивши ока на Янкеля, навмисно голосно говорив:
      - Газета й журнал виходять і будуть виходити вчасно, в оголошені строки!
      Однак Черних вирішив не здаватися, він довго обмірковував що створилося положення й твердо вирішив: "Буду боротися. Треба частіше випускати "Комара"..."
      Почалася гарячка. Ежевечерне після неймовірних денних праць Янкель із гордістю вивішував на мотузочку в грубки всі нові й нові номери. Поліпшив техніку, став робити малюнки у фарбах і домігся свого. Хлопцям набридло чекати товстого щомісячника, вони усе більше звикали до "Комара". Уже стало звичкою ранком приходити в четверте відділення й читати свіжий помер журналу. "Комар" переміг. Але Янкелю ця перемога дісталася недешево. Він змарнів, схуд, втратив сон і апетит...
      Через тиждень вийшов другий номер Еошкиной "Тижня". Цього разу газета не залучила уваги читачів, тому що була без малюнків і написана від руки олівцем. Зате невдача Япончика спричинила несподівані наслідку.
      Весь тиждень Купець ходив занурений у якісь міркування, а коли побачив сіреньку й непривабливу Япошкину газетку, громогласно на весь клас заявив:
      - Якого чорта! І я таку випущу. І навіть краще. І навіть не газету, а журнал!
      Заява Купця бути несподіваним - тим більше що всього десяток днів назад він глузував з диваків редакторами:
      - Полювання вам час втрачати, кедрилы-мученики! Адже грошей за це не платять.
      И раптом Купець - редактор журналу "Мій кулемет" - збирає штат співробітників. "Мій кулемет", за заявою редактора, називається так тому, що буде виходити дуже часто, як кулемет стріляє. Негайно ж навколо нового органа створилося ядро журналістів з маловідомих початківців літераторів - Неньки й Окрайця, - а незабаром і Ленька Пантелєєв порвав з Япончиком і також перейшов у молоде, але багатообіцяюче видавництво Купця. "Мій кулемет" пішов у гору.
      Уже безперервно виходили три органи: "Комар" Янкеля, "Тиждень" Японця й "Мій кулемет" Купця, але жоден з них не відповідав вимогам Цигана.
      - Що ж це за видання, сволоти! Ні ребусів, ні завдань не поміщають. Барахло!
      Циган був повний обурення. Він пробував увести свій відділ у всіх трьох органах, але йому скрізь чемно відмовляли. Тоді Громоносцев вніс своє пропозиція у видавництво "Уперед", де був одним з редакторів і діяльним співробітником:
      - Хлопці, Япончик, Кобчик! Пропоную в журналі ввести відділ "Головоломка". Я буду редактором.
      Поет Костячи Финкельштейн - Кобчик - запротестував перший:
      - Не треба. У нас журнал науково-літературний, солідний щомісячник. Але треба.
      - Не коштує, - підтвердив і Японець, чим остаточно вивів із себе аматора шарад і головоломок.
      - Добре, - заявив той. - Не хочете - не треба. Обійдуся й без вас.
      Циган вийшов з редакції "Уперед", і незабаром в "Комарі" з'явилося оголошення:

      Днями виходить новий журнал шарад, ребусів
      і загадок
      "ГОЛОВОЛОМКА"
      Редактор-Видавець Н. Громоносцев

      "Головоломка" вийшла на інший день. Потім настільки ж зненацька Ненька й Окраєць вийшли зі складу купцовского "Кулемета" і почали видавати свої власні журнали. Ненька випустив журнал з розумною назвою "Думка", а як гасло поставило вгорі першої сторінки відомий афоризм Цигана, уперше виречений ним на уроці російської мови. Коли Громонос-Цева запитали, що таке думка, він, нахально посміхаючись, відповів: "Думка - це інтелектуальний ексцес даного індивідуума". З тих пор це безглузде виречення по всіх усюдах ходило за ним, поки нарешті не запам'яталося у вигляді гасла над високомистецьким Мамочкиным органом.
      Окраєць, що нехтував міркування про високі матерії, був більше поетом і назвав свій журнал винятково поэтично:
[далі]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48]

Так кажуть...

Бог помстився дияволу: через жінку спершу переміг диявол, через жінку і втілився Бог і наказав увійти вірним до раю.

Література, книжки, журнали

Реклама

Спонсорство

Довідка