Меню

Всесвітня література українською мовою

Тематичне меню

Допомога проекту

Корисні посилання:

Не обов'язково література

Дещо корисне


Вітаємо на теренах бібліотеки

Бібліотеки вперше з'явилися на древньому Сході. Звичайно першою бібліотекою називають збори глиняних табличок, приблизно 2500 рік до н.е., знайдене в храмі вавилонського міста Ниппур. В одній із гробниць біля єгипетських Фив був виявлений ящик з папірусами часу ІІ перехідного періоду (XVІІІ - XVІІ вв. до н.е. ). В епоху Нового царства Рамзесом ІІ було зібрано близько 20 000 папірусів. Найвідоміша древневосточная бібліотека - збори клинописних табличок з палацу ассірійського царя VІІ століття до н.е.. Ашшурбанипала в Ниневии. Основна частина табличок містить юридичну інформацію. У древній Греції перша публічна бібліотека була заснована в Гераклее тираном Клеархом (ІV століття до н.е. ).

Библиотека - установа, що збирає й зберігає добутки печатки й писемності для суспільного користування, а також здійснює довідково-бібліографічну роботу. У цей час усе більше поширюються й входять до фонду бібліотеки мікрофільми, аудіо- і відеокасети, діапозитиви, оптичні носії (CD-ROM).

Тож, запрошуємо до перегляду сторінок Вашої електронної бібліотеки!

Розділи бібліотеки по тематиках

Решта лінків

Республіка ШКИД

ВЕДМІДЬ



      Розповідь

      Була холодна ніч. Навколо свистала хуртовина. Червоноармієць Іван Захаров стояв на пості. Було холодно. Раптом перед Іваном набіг ведмідь - і прямо до йому. Іван хотів утекти, але він згадав про ворогів, які можуть спалити склади з патронами. Він залишився. Ведмідь підбіг близько, але Іван вийняв сірника й став запалювати їх, а ведмідь злякався й стояв, боячись підійти до вогню. А ранком ведмідь утік, а Іван урятував склади.

      Розповідь написав Кузьмін.

      А інший редактор і поет пише так:

      Я дивлюся на мімози,
      Я зітхаю запашних троянд,
      Погляд очей мій тупіє,
      Переді мною все темно,
      Сонце гріє,
      Природу пестить.
      Як люблю я тебе
      Із твоїм поглядом.

      У третього редактора зовсім інші настрої:

      Гримни, сполох громозвонный,
      Гримни сильней.
      Слухай, люд мільйонний,
      Пісню днів.
      Міцніше стій, пролетарський
      Фабрик край,
      Потрудися ти, бунтарський,
      У Перший травень.
      Нехай дзенькає й гримить
      Молот твій.
      Свято Травень гімн творить
      Трудовий.

      Три місяці біснувалася республіка Шкид, потім гарячка стала поступово ущухати: як зірки на ранковій зорі, гаснули один за іншим "Мухомори", "Клоуни", "Смолоскипи", "Сходи" і інші газети й журнали. Хлопці утомилися. Викниксор вчасно підказав їм гарну ідею: настав час видавати більшу запрягову стінну газету. І от з'являється "Гірчиця", здорова, міцна учнівська газета, де матеріал зібраний з усією школи, із всіх відділень, де пише не один редактор, а п'ятнадцять - двадцять кореспондентів.
      Із шістдесятьох видань залишається чотири.
      Гра завмирає, даючи місце серйозній роботі, а від колишнього захоплення залишається слід у шкільному музеї, у вигляді повного комплекту всіх видань.

      "ДЗЕ, КАЛЬМОТ і Кь"

      Грузинський ннязь Георгій Джапаридзе. - Особиста справа Михайла Корольова. - Корисливий характер. - Колоніальний спекулянт. - Таємничий вузлик і балалайка, - Талон э 234. - Дзе й Кальмот. - Жуйний адмірал. - Голий пан. - Кубушка.

      Четвірка прийшла із Сергієвській. Сергієвська була інтернатом з дурний славою. Потрапити на Сергієвську вважалося нещастям.
      Там в інтернаті панувала залізна казармена дисципліна... Вихованці сиділи в задушливих кімнатах і гуляли рідко, та й то лише з наглядачами. Покарання за провини, придумані завом, не піддаються опису. Одне з вони було таке.
      Вихованця, зовсім нагого, саджали в темний карцер, що по наказу винахідливого садиста був перетворений у вбиральню. Покараний просиджував у карцері без хліба й води по трьох, по чотирьох дня, валявся в нечистотах, задихався в кепських випарах.
      Сергиевка так прославилася, що на неї звернули увагу судові влади.
      Після голосного й скандального процесу інтернат розформували. підлітків, Що Перебували в ньому, розіпхали по різних притулках.
      Четвірка потрапила в Шкиду.
      Самий старший, Джапаридзе, - син грузинського князя, морського офіцера.
      У Джапаридзе типова грузинська особа: великий орлиний ніс, відстовбурчені вуха й білосніжні нерівні зуби.
      Дитинство своє Джапаридзе, за сімейною традицією, повинен був провести в корпусі. Там він майже два роки вчився мистецтву командувати й гарним манерам. Корпус прищепив йому любов до військової постави, чистоті костюма, спартанству. Але корпус же зламав його душу, зробив його брехливим, потайливим і ошуканцем.
      Корпус у сімнадцятому році закрили, кадетів попросили вийти геть. Джапаридзе пожив будинку, прокрався й пішов скитаться по інтернатах і дитбудинкам. Вибивали з одного інтернату - він ішов в іншій. Так докотився до Сергієвській. На Сергієвській жив два роки й, засмиканий, утомлений в п'ятнадцять років, знайшов тиху пристань у республіці Шкид.
      У Корольова голова зовсім кругла, щоки одутлі й рум'яні. Повна невисока фігура, римський ніс і злегка кучерявенька голова надають йому подібність із патрицієм часів Юлія Цезаря.
      Корольов - незаконнонароджений. В анкеті "Особистої справи Михайла Корольова" у графі "Заняття батьків" сказано: "Породжений поза шлюбом".
      У старий миколаївський час для "породжених поза шлюбом" був один шлях - виховний будинок, притулок і реміснича школа.
      Корольов з малого років скитался по притулках. За цей час його "особиста справа" розбухнув: кожний інтернат давав йому свою характеристику...
      Одна з них, написана казенною мовою старого педагога-чиновника, характеризує Корольова як "хлопчика з досить що міцно зміцнилася звичкою лінуватися". На шести аркушах пожовтілого канцелярського паперу описуються наслідки цієї "звички":
      "У результаті знання хлопчика в цей час виявляються настільки слабкими, що він не може бути переведений у клас "Д" і йому у віці майже п'ятнадцяти років доводиться вдруге слухати дитячий елементарний курс, те є в той час, коли в ньому вже в достатньому ступені пробудилися фізичні потреби дорослої людини й зміцніла звичка весело й праздно проводити час, на задоволення чого, звичайно, спрямовані всі помисли й бажання цього хлопчика вже тепер".
      Далі описуються способи "задоволення потреб дорослого людини":
      "Сильно розвинені в ньому звички курити, ласувати й т.д. довели його по шляху легені раздобывания засобів і предметів споживання для задоволення цих потреб, у силу чого, звичайно, він став постійно зауважуватися в провинах корисливого характеру: зрізування проводів і інших приналежностей арматур електричного висвітлення, відгвинчування дверних ручок, присвоювання дрібних інструментів у шевській майстерні й т.п. Всі ці предмети направлялися їм на базар для обміну на цигарки й ласощі".
      Дитбудинок переїжджає на дачу, у колонію, де
      "нагляд і робота над Корольовим, природно, утруднялися й ускладнювалися по місцевих умовах. Порочні похилості цього хлопчика виявилися самим різким образом: близькість села, процвітання там товарообміну, затруднительность щохвилинного обліку наявності вихованців створювали сприятливу до того ґрунт. Тут Корольов, всупереч вираженому йому особисто забороні, став постійно тікати в село й вертатися в школу лише пізно уночі; у селі він став обмінювати на продукти находящиеся на руках або викрадені ним у товаришів казенні речі, особливо рушника; жертвами його спекуляції зробилися навіть няньки, до яких він зумів приладитися під видом бажання прислужити їм: в однієї він взяв гроші на оселедець і приніс їй за це склянка молока, запевняючи, що оселедець виявився червива; від інший, одержавши гроші на тютюн і цигарки, нічого їй за них не приніс, обіцяючи винагородити її в майбутньому, - виявилося, що цигарки викурив сам..."
      За ці діяння Корольова з колонії відправили до матері в Питер.
      "Але він, користуючись слабістю матері й підробивши відпускний квиток, вертається зі звідкись добутої їм балалайкою й вузлом ганчір'я назад на місце розташування колонії; минаючи інтернат, пробирається в село, вимінює привезені із собою речі й вертається потім у Петроград..."
      вихователь, Що Становив характеристику,-чиновник не знав, де скитался вигнаний за злодійство Ведмедик Корольов... Не знав, звідки Ведмедик добув балалайку й "вузол ганчір'я"... Королев все літо "гопничал", їздив по залізним дорогам із солдатськими ешелонами, що направлялися на фронт. Там він і слямзил балалайку.
      Це характеристика не Сергієвського інтернату. Це характеристика нормального дитячого будинку. Закінчувалася вона проханням перевести Корольова в "одну зі шкіл для важких у виховному відношенні дітей у віці від дванадцяти до шістнадцяти років".
      Прохання було задоволено.
      Корольова переслали в "сиву" Сергієвську, як неживий предмет, по "супровідному талоні" э 234.
      "При сем перепроваджується Михайло Корольов, 14 років".
      И, що доставив його на місце одержав квитанцію "у тім, що Корольов Михайло, 14 років, прийнятий".
      Сергієвська дала про нього не менш блискучу характеристику:
      "Хлопчик безумовно здатний, але ледачий і іноді просто сонний, здатний дрімати під час уроків. Дисципліні підкоряється не завжди, дуже упертий, порию зухвало зухвалий і грубий. У школі пробув рік і за цей час кілька разів попадався у великому й дрібному злодійстві, зломі замків і в самовільних отлучках зі школи. У класі неуважний, під час уроків займається сторонніми книгами, часто балагурить і цим заважає заняттям інших. До товаришів ставиться добре й користується в них авторитетом. З старшими розв'язно-уважний або похмуро^-замкнуть, уважає себе досить самостійним. Курить, замічений не раз у картковій грі. До матері ставиться уважно".
      Останній атестат Корольову був даний "Дитячим обслідницьким інститутом психоневрологічної академії". Відкликання, підписаний професором психіатрії Грибоєдовим, говорить:
      "Корольов Михайло страждає гостро, що протікає неврастенією, на ґрунті, повидимому, розумової перевтоми. Улітку страждає безсонням, не спить зовсім по двох ночі підряд. Королев має потребу у відпочинку, водо-свето- і повітролікуванні, якесь може бути проведене у Виховно-клінічному інституті для нервових хворих".
      Але " водо-свето- і повітролікування" Корольов не одержав. Сергієвська розсипалася, і він потрапив у Шкиду.
      У Шкиде дві перші характеристики не підтвердилися. Королев не крав, поводився пристойно й бешкетував у міру. Непомітно було в ньому також і слідів "розумової перевтоми".
      Лише в одне відкликання професора Грибоєдова виявився правильним. Ведмедик Королев страждав неврастенією й безсонням.
      У ці безсонні ночі він божеволів, був сам не свій. Лаяв вихователів останніми словами, балагурив, плакав... А выспавшись, "похмелившись", каявся й знову ставав "нормально^-дефективним".
      Такий Корольов Михайло.
      Третій тип - Старолинский.
      Він - низенького росту. Особа в нього зовсім дитяче, а манера одягатися й фігура роблять його схожим на старорежимного гимназистика. У Володьки Старолинского батька не було, були лише мати й вітчим, ломовий візник. Старолинский теж неврастенік. Страждає клептоманією; коли знаходять припадки, краде що потрапило; крім того, він самий непоправний картяр...
      На Сергієвську Старолинский потрапив, як і товариші його, за злодійство й в Шкиду прийшов з кепською репутацією.
      Четвертий - Тихиков.
      Сергієвська його характеризує так:
      "Тихиков Євгеній - хлопчик з інтелігентної родини, круглий сирота, має дядька. Тихиков - дуже здатний хлопчик, все засвоює легко й добре займається, але не далекий ліні. До товаришів ставиться добре, але тримається трохи особняком. Не терпить загальних прогулянок і завжди під яким-небудь приводом намагається залишитися будинку. Зі старшими стриманий, заперечує завжди логічно й майже не грубить. У класі сидить пристойно. Курить, часом захоплюється картковою грою, не далекий спекуляції, але взагалі хлопчик допитливий, чуйний, серйозний і трохи замкнутий".
      У Тихикова трикутна голова, високе чоло, коротенька, нескладна фігура. У Шкиде до кінця днів своїх Тихиков залишався замкнутим, бешкетував рідко.
      Четвірка прийшла в Шкиду міцно спаяної в неподільний союз. Думали спільно відстоювати свої інтереси. Навчені досвідом Сергієвської, не очікували зустріти гарний прийом.
      Але помилилися. Зустріли їх дуже добре, як втім, зустрічали й всіх інших.
      З першого ж дня Джапаридзе, як найрозвиненіший, примкнув до "верхів". Довідавшись, що в Шкиде видаються журнали, він заявив про своє бажання видавати журнал "Шахіст". Імовірно, побачивши в цьому яку-небудь для себе вигоду, Янкель уклав з ним сламу.
      Корольов увійшов у сламу з Купцем, а Старолинского взяв під своє заступництво Пантелєєв.
      Лише один Тихиков залишився без друзів закадычных. Вічно сидів він за партою, читав Майн Рида або Жуля Верна й щось увесь час жував... Жував, пережовував, отрыгал і ікав. За це згодом він одержав кличку Жуйне.
      Четвірка принесла із собою старі клички: Корольов - Флакончик, Старолинский - Хлопчик, Тихиков - Адмірал, а Джапаридзе - кличку недруковану.
      У Шкиде лише одному Тихикову вдалося зберегти прізвисько Адмірал, інших перейменували в перший же день їхнього приходу.
      - Джапаридзе - занадто длинно, - заявив Японець. - А паскудних кличок ми не даємо. Тому назвемо тебе просто Дзе.
      - Ваша справа, - погодився грузин, - Дзе так Дзе.
      Старолинского той же Японець назвав чомусь Голим паном. Кликали його згодом Голий пан, Пан, Голий, і просто Голенький.
      Корольова прозвали Кальмотом за те, що він замість "шматок" говорив "кальмот":
      - Дай мені кальмот хлібця.
      Або:
      - Позич кальмотик сахарину.
      Одночасно із Сергієвській четвіркою прийшов у Шкиду й Кубушка, безшумний чоловічок з пухкою особою й мрячним минулим.
[далі]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48]

Так кажуть...

Дивна річ вибори: голосуєш за когось, а виявляється - проти себе.
Володимир Шамша

Література, книжки, журнали

Реклама

Спонсорство

Довідка