Меню

Всесвітня література українською мовою

Тематичне меню

Допомога проекту

Корисні посилання:

Не обов'язково література

Дещо корисне


Вітаємо на теренах бібліотеки

Бібліотеки вперше з'явилися на древньому Сході. Звичайно першою бібліотекою називають збори глиняних табличок, приблизно 2500 рік до н.е., знайдене в храмі вавилонського міста Ниппур. В одній із гробниць біля єгипетських Фив був виявлений ящик з папірусами часу ІІ перехідного періоду (XVІІІ - XVІІ вв. до н.е. ). В епоху Нового царства Рамзесом ІІ було зібрано близько 20 000 папірусів. Найвідоміша древневосточная бібліотека - збори клинописних табличок з палацу ассірійського царя VІІ століття до н.е.. Ашшурбанипала в Ниневии. Основна частина табличок містить юридичну інформацію. У древній Греції перша публічна бібліотека була заснована в Гераклее тираном Клеархом (ІV століття до н.е. ).

Библиотека - установа, що збирає й зберігає добутки печатки й писемності для суспільного користування, а також здійснює довідково-бібліографічну роботу. У цей час усе більше поширюються й входять до фонду бібліотеки мікрофільми, аудіо- і відеокасети, діапозитиви, оптичні носії (CD-ROM).

Тож, запрошуємо до перегляду сторінок Вашої електронної бібліотеки!

Розділи бібліотеки по тематиках

Решта лінків

Республіка ШКИД

ОСТАННІ МОГІКАНИ



      Марш днів. - Трійка фабзайцев. - Приходить весна. - Іде Дзе. - Купець у захисній шинелі. - Лист від Цигана. - Турне сламщиков. - Новий Цека й юні піонери. - Ще два. - Останній абориген. - Даєш сировину.

      Бігли дні... Не бігли: дні вміють бігати, коли треба, зараз же вони ішли виміряним маршем, крокували довгою, рівною низкою, не обганяючи друг друга.
      Як і торік, як і двісті років тому, прийшов грудень, вікна подернулись узорчатой марлей инея, в классах и спальнях начали топить печи, і займатися сталі по десяти годин у день...
      Потім прийшов січень. У ніч на перше січня, по досить зміцнілої традиції, пили журавлинний морс, що заміняв шампанське, ялини пірог з яблучним повидлом і говорили тости. У перший день нового року влаштували облік: як і в минулому році, приїжджали Лилина й інші гості з губоно, Петропорта й соцвоса, говорили мови й відзначали успіхи, досягнуті школою за рік. В четвертому відділенні змужнілі вже шкидцы проходили курс останнього класу єдиної школи, готувалися до випуску. Верхи зріділи. Не було вже Янкеля, Пантелєєва й Цигана. У січні пішли ще троє - Воробйов, Тихиков і Окраєць. Їх, що як не відрізнялися особливими здатностями й тягою до розумових наукам, Викниксор визначив у фабзавуч однієї з пітерських друкарень. Жили вони перший час у Шкиде, потім перебралися в гуртожиток.
      У лютому ніхто не пішов.
      Ніхто не пішов і в березні.
      Березень, як завжди, перемінив квітень. У міських скверах зазеленіли бруньки, запахло тополею й вербою, на вулицях сніг робився схожим на халву. В середині квітня четверте відділення втратилося ще одного - Джапаридзе. Не дочекавшись іспитів і випуску, Дзе пішов до матері - допомагати родині. Викниксор відпустив його, знайшовши, що хлопець вирівнявся, жити й працювати напевно може й суспільству шкоди не принесе.
      Ішли старі, приходили нові. Четвертий клас поповнювався слабко, молодші ж чи ледве не щодня зустрічали новачків - з Мытненки, з лаври, з "нормальних" дитбудинків і з вулиці - безпритульних. Могікани йшли, залишаючи традиції й даючи місце новому побутовому укладу.
      У травні здав залік у військовий вуз Купець - Офенбах. Кар'єру військового, що прелится шкидского Голиафа ще в підготовчих класах кадетського корпуса, знову спокусила його. Він був щасливий, що зможе служити в Червоної Армії. Через два педелів після відходу зі Шкиды Купа з'явився одягнений у новеньку шинель із блакитними обшлагами й у шолом п із сяючою посмішкою заявив:
      - У комсомол записався. Кандидатом.
      Від бичачої особи його віяло радістю. І після цього він часто навідувався у школу...
      У травні ж одержали листа від Громоносцева:
      "Дорогі товариші - Японець, Янкель, Пантелєєв, Горобець, Кобчик і дры й дры!
      Зібрався нарешті вам написати. Часто згадую я вас і школу, але неправі ви будете, чорти, якщо подумаєте, що я нещасливий. Я щасливий, товариші, кращого я не можу бажати й дурний був, коли плакав тоді на вокзалі і у вагоні. Викниксор добре зробив, що визначив мене сюди. Передайте йому привіт і моє замилування перед його талантом угадувати життя, знаходити шляхи для нас.
      Напевно, ви здивовані, чим я щасливий, що гарного я знайшов тут? Довго розповідати, та й боюся - не зрозумієте ви ні чорта, не зумію я розповісти усього. Дійсно, перші два місяці життя в технікумі доставляла мені мучення. Але мучитися довго не далечіні... Завалили роботою. Чим ближче до весни, тим роботи більше. Я захопився й не помітив, як полюбив сільське господарство, селянське життя.
      Дивуєтеся? Я сам дивуюся, коли є час, що за такий строк мої погляди перемінилися. Як раніше я ненавидів сільську працю, у такий же ступеня зараз закоханий у сівалки, молотарки, у племінних корів і в нашу маленьку метеорологічну станцію. Зараз у нас іде посів, засіваємо ярове. Я, як першокурсник, працюю не в поле, а в коморах по розбиранню й розсортовуванню зерна. Ця, здавалося б, невесела робота мене так захопила, що й сказати не можу. Я вже почуваю, що люблю захід пшеничного пилу, удобреного поля, парного молока...
      Недавно я працював на маслоробці. Робота ця для мене відповідальна, і дали мені її в перший раз. Я не впорався, масло в мене вийшло дурне. Я всю ніч виплакав, - не подумайте, що мені потрапило, ні, просто так, я почував себе нещасним, шабашков що погано встиг в улюбленій справі.
      И ще чим я щасливий - це навчання. Я не думав, коли їхав сюди, що тут, крім догляду за свинями, займаються чим-небудь іншим. Ні, тут, а тим більше взимку, я можу займатися загальноосвітніми науками, досхочу читати книги.
      Тепер - головне, про що я повинен вам сказати, не знаю, як би поделикатнее виразитися. Одним словом, брати улигане, ваш друг і однокашник Колька Циган розучився красти. Правда, мене не тягло до цього в останнє час і в Шкиде, але там випадок наштовхував, змушував робити незаконне. Зараз же ніщо не змусить мене украсти, я це почуваю й вірю в безпомилковість цього почуття...
      Я оглядаюся назад. Чотири роки тому назад я гопничал у В'яземській лаврі, був стремщиком у хазушников. Тоді моєю мрією було зробитися гарним злодієм, шнифером або квартирником. Я не думав тоді, що ідеал мій може змінитися. А зараз я не вірю своєму минулому, не вірю, що колись я потрапив по підозрі в мокрій справі в лавру, а потім і в Шкиду. Їй, Шкиде, я зобов'язаний своїм сьогоденням і майбутнім.
      Я записався в комсомол, уже складаюся дійсним членом, пройшовши піврічний стаж кандидата. Уже висунувся - призначений інструктором кружка фізичної культури. Так що за майбутнє своє я не боюся - темного спереду нічого не видно.
      Однак про себе, мабуть, досить. Безсовісний і Бик теж дуже змінилися внутрішньо й зовні. Безсовісний розтовстів - не довідаєтеся, якщо побачите, - і Бик теж розтовстів, хоча здавалося, що при його комплекції це уже неможливо. Тут його, між іншим, кличуть Комолим биком.
      Гужбана ж у технікумі вже немає. У нього, представте, виявилися здатності до механіки, і його перевели в Петроград, кудись на завод або в профшколу - не знаю... Я радий, що він пішов. Він - єдина людина на світлі, який я щиро ненавиджу.
      У нас у технікумі вчаться не тільки хлопці, але й дівчини. Я закрутив з однієї дуже гарненької й дуже розумної. Думаю, що вибрав собі "товариша життя". Мріємо (не смійтеся, хлопці) служити на благо суспільству, а в частковості радянському селу, рука об руку.
      Пишу вам і не знаю - чи всі, з ким заочно говорю, ще в Шкиде. Пишіть, як у вас? Що робите? Що нового?
      Залишаюся старий шкидец, що пам'ятає вас товариш
      Колька Циган".
      Тоді ж одержали листа від Янкеля й Пантелєєва. Вони писали з Харкова, повідомляли, що роблять поїздку по південних губерніях кореспондентами якогось кіножурналу. Лист їх була коротко - листівка усього, - але від нього віяло молодою свіжістю й радістю.
      У червні відбувся пленум Юнкома. У той час у Юнкоме вже значилося тридцять членів. На пленумі виступив Японець.
      - Товариші, - сказав він, - я буду говорити від імені засновників нашої організації, від імені Центрального комітету. У комітеті вже не вистачає трьох, залишилися лише я да Ельховский. Незабаром підемо й ми. Ставлю пропозицію - переобрати Цека.
      Пропозиція прийняли й обрали новий Цека, перейменувавши його в Бюро. Головою Бюро вибрали Старолинского - Голого пана.
      На початку липня в Шкиде з дозволу губоно й губкома комсомолу організувалося ядро юних піонерів, у яке спочатку було прийнято усього шість чоловік - найбільш зміцнілі з малят...
      У серпні пішли зі школи Кальмот і Сашко Пильовиків. Кальмот виїхав до матері. Пильовиків здав іспит у Педагогічний інститут.
      Останнім ішов Японець.
      Він намагався разом із Сашком потрапити в Педагогічний, але не був прийнятий за малий ріст, недостатньо значний для звання халдея. Але зрештою пішов і Японець. Знайшов місце завідувача клубом в одному з відділень міліції.
      Так розсипалося по різних містах і весям четверте відділення, що було при підставі Шкиды першим. Старі, запеклі шкидцы пішли, на їхнє місце прийшли нові.
      Машина всмоктала наступну партію сировини.
[далі]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48]

Так кажуть...

Електорат – одноразовий народ.
Акрам Муртазаєв

Література, книжки, журнали

Реклама

Спонсорство

Довідка