Меню

Всесвітня література українською мовою

Тематичне меню

Допомога проекту

Корисні посилання:

Не обов'язково література

Дещо корисне


Вітаємо на теренах бібліотеки

Бібліотеки вперше з'явилися на древньому Сході. Звичайно першою бібліотекою називають збори глиняних табличок, приблизно 2500 рік до н.е., знайдене в храмі вавилонського міста Ниппур. В одній із гробниць біля єгипетських Фив був виявлений ящик з папірусами часу ІІ перехідного періоду (XVІІІ - XVІІ вв. до н.е. ). В епоху Нового царства Рамзесом ІІ було зібрано близько 20 000 папірусів. Найвідоміша древневосточная бібліотека - збори клинописних табличок з палацу ассірійського царя VІІ століття до н.е.. Ашшурбанипала в Ниневии. Основна частина табличок містить юридичну інформацію. У древній Греції перша публічна бібліотека була заснована в Гераклее тираном Клеархом (ІV століття до н.е. ).

Библиотека - установа, що збирає й зберігає добутки печатки й писемності для суспільного користування, а також здійснює довідково-бібліографічну роботу. У цей час усе більше поширюються й входять до фонду бібліотеки мікрофільми, аудіо- і відеокасети, діапозитиви, оптичні носії (CD-ROM).

Тож, запрошуємо до перегляду сторінок Вашої електронної бібліотеки!

Розділи бібліотеки по тематиках

Решта лінків

Республіка ШКИД

ЕПІЛОГ, НАПИСАНИЙ В 1926 РОЦІ



      Від дня відходу останнього з перших пройшло три роки.
      Не дуже давно ми, автори цієї книги, Янкель і Пантелєєв, були на вечорі в одному із заводських клубів. Там ішла якась сучасна п'єса. Після останнього акту, коли глядачі збиралися вже розходитися, на авансцену вийшов невисокі на зріст людин із зачесаними назад волоссями, у чорної робочій блузі, із червоним значком на груди.
      - Товариші! - сказав він. - Прошу вас залишитися на місцях. Пропоную улаштувати диспут по спектаклі.
      Спочатку ми не звернули на людину в блузі уваги, услыхав же голос і глянувши, довідалися Японця. Після диспуту пробралися за лаштунки, відшукали його. Він виріс за три роки не більше чим на полдюйма, але змужнів і придбав якусь артистичну поставу.
      - Япончик! - окликнули ми його. - Ти що тут робиш?
      Зустрівши нас радісно, він довго не відповідав на запитання, чмихав носом, ляскав нас по плечах, потім сказав:
      - Виступаю в ролі помічника режисера. Кінчаю Інститут сценічних мистецтв. А це - практика.
      Крім того, Японець служить завклубом в одному з відділень ленінградської міліції, веде роботу з культпросвету.
      Від Японця ми довідалися й про долі Пыльникова й Финкельштейна. Сашко Пильовиків, що ніколи ненавидів халдеїв і все до халдеїв стосовне, зараз сам майже халдей. Кінчає Педагогічний інститут і вже практикується в викладацькій роботі.
      Поет Финкельштейн - Кобчик - учиться в Технікумі мови, теж на останньому курсі.
      Купця ми зустріли на вулиці. Він налетів на нас, величезний, змужнілий до невпізнанності, одягнений у довгу сіру шинель, у новенький синій шолом і в чоботи зі шпорами. На лівому рукаві його красувалися якісь геометричні фігури - не те квадрати, не те ромби. Він - уже краском, червоний офіцер.
      На вулиці ж зустріли ми й Горобця. Він біг маленьким воробышком по бруківці, оббігаючи тротуар і перехожих, стискаючи під пахвою портфель.
      - Горобець! - крикнули ми.
      Він був радий бачити нас, але заявив, що дуже поспішає, і, пообіцявши зайти, побіг. День через він зайшов до нас і розповів про себе й про деяких інших шкидцах.
      Працює він у друкарні разом з Кубушкою, Ненькою, Окрайцем і Адміралом. Всі вони комсомольці й всі активісти, сам же Горобець - секретар колективу. Від Горобця ж ми довідалися про Голого пана й Гужбане. Голенький працює на "Червоному трикутнику", Гужбан - на "Більшовику".
      И зовсім уже недавно, зовсім днями, у нашу кімнату ввалився величезний людина в непромокальному пальто й високих мисливських чоботях. Особа його, досить оброслою щетиною вусів і бороди, здалося нам проте знайомим.
      - Циган?! - закричали ми.
      - Він самий, сволоти, - відповіла людина, і вже по побудові цієї фрази ми переконалися, що перед нами дійсно Циган.
      Він - агроном, приїхав з радгоспу, де працює вже більше року, у Питер по відрядженню. Ночувати він залишився в нас.
      Увечері, перед сном, ми сиділи у відкритого вікна, говорили напівголосно, згадували Шкиду. Осінні сутінки. сир і бліді, лізли у вікно. У вікно було видно, як на задньому дворі маленький парубійко ганяв залізний обруч, за забором чувся спів "Будьонного" і сміх.
      - А де тепер Безсовісний і Бик?
      - Вони ще в технікумі. В останньому класі.
      - Змінилися?
      - Не довідаєтеся!
      Циган хвилину помовчав, дивлячись на нас, потім посміхнувся.
      - И ви змінилися. Ой, як змінилися! Особливо Янкель. На "Янкеля" вуж зовсім і не схожий.
      - А Ленька на Пантелєєва схожий?
      Циган засміявся.
      - Шкида хоч кого змінить.
      Потім прикурив погаслу цигарку махри, пустив синю хмару за вікно в густі вже сутінки...
      - Помнете? - сказав він і, нахиливши голову, напівголосно запік:

      Шлях наш довгий і суворий,
      Багато має бути праць,
      Щоб вийти в люди.





[далі]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48]

Так кажуть...

Кожна пристрасть підштовхує до помилок,та до найбезглуздіших підштовхує кохання.
Хто думає, що може погасити свої бажання, задовольнивши їх, той схожий безумця, який намагається погасити пожежу соломою.(Іранський вислів)

Література, книжки, журнали

Реклама

Спонсорство

Довідка