Меню

Всесвітня література українською мовою

Тематичне меню

Допомога проекту

Корисні посилання:

Не обов'язково література

Дещо корисне


Вітаємо на теренах бібліотеки

Бібліотеки вперше з'явилися на древньому Сході. Звичайно першою бібліотекою називають збори глиняних табличок, приблизно 2500 рік до н.е., знайдене в храмі вавилонського міста Ниппур. В одній із гробниць біля єгипетських Фив був виявлений ящик з папірусами часу ІІ перехідного періоду (XVІІІ - XVІІ вв. до н.е. ). В епоху Нового царства Рамзесом ІІ було зібрано близько 20 000 папірусів. Найвідоміша древневосточная бібліотека - збори клинописних табличок з палацу ассірійського царя VІІ століття до н.е.. Ашшурбанипала в Ниневии. Основна частина табличок містить юридичну інформацію. У древній Греції перша публічна бібліотека була заснована в Гераклее тираном Клеархом (ІV століття до н.е. ).

Библиотека - установа, що збирає й зберігає добутки печатки й писемності для суспільного користування, а також здійснює довідково-бібліографічну роботу. У цей час усе більше поширюються й входять до фонду бібліотеки мікрофільми, аудіо- і відеокасети, діапозитиви, оптичні носії (CD-ROM).

Тож, запрошуємо до перегляду сторінок Вашої електронної бібліотеки!

Розділи бібліотеки по тематиках

Решта лінків

Республіка ШКИД

ЕПІЛОГ, НАПИСАНИЙ В 1926 РОЦІ



      Від дня відходу останнього з перших пройшло три роки.
      Не дуже давно ми, автори цієї книги, Янкель і Пантелєєв, були на вечорі в одному із заводських клубів. Там ішла якась сучасна п'єса. Після останнього акту, коли глядачі збиралися вже розходитися, на авансцену вийшов невисокі на зріст людин із зачесаними назад волоссями, у чорної робочій блузі, із червоним значком на груди.
      - Товариші! - сказав він. - Прошу вас залишитися на місцях. Пропоную улаштувати диспут по спектаклі.
      Спочатку ми не звернули на людину в блузі уваги, услыхав же голос і глянувши, довідалися Японця. Після диспуту пробралися за лаштунки, відшукали його. Він виріс за три роки не більше чим на полдюйма, але змужнів і придбав якусь артистичну поставу.
      - Япончик! - окликнули ми його. - Ти що тут робиш?
      Зустрівши нас радісно, він довго не відповідав на запитання, чмихав носом, ляскав нас по плечах, потім сказав:
      - Виступаю в ролі помічника режисера. Кінчаю Інститут сценічних мистецтв. А це - практика.
      Крім того, Японець служить завклубом в одному з відділень ленінградської міліції, веде роботу з культпросвету.
      Від Японця ми довідалися й про долі Пыльникова й Финкельштейна. Сашко Пильовиків, що ніколи ненавидів халдеїв і все до халдеїв стосовне, зараз сам майже халдей. Кінчає Педагогічний інститут і вже практикується в викладацькій роботі.
      Поет Финкельштейн - Кобчик - учиться в Технікумі мови, теж на останньому курсі.
      Купця ми зустріли на вулиці. Він налетів на нас, величезний, змужнілий до невпізнанності, одягнений у довгу сіру шинель, у новенький синій шолом і в чоботи зі шпорами. На лівому рукаві його красувалися якісь геометричні фігури - не те квадрати, не те ромби. Він - уже краском, червоний офіцер.
      На вулиці ж зустріли ми й Горобця. Він біг маленьким воробышком по бруківці, оббігаючи тротуар і перехожих, стискаючи під пахвою портфель.
      - Горобець! - крикнули ми.
      Він був радий бачити нас, але заявив, що дуже поспішає, і, пообіцявши зайти, побіг. День через він зайшов до нас і розповів про себе й про деяких інших шкидцах.
      Працює він у друкарні разом з Кубушкою, Ненькою, Окрайцем і Адміралом. Всі вони комсомольці й всі активісти, сам же Горобець - секретар колективу. Від Горобця ж ми довідалися про Голого пана й Гужбане. Голенький працює на "Червоному трикутнику", Гужбан - на "Більшовику".
      И зовсім уже недавно, зовсім днями, у нашу кімнату ввалився величезний людина в непромокальному пальто й високих мисливських чоботях. Особа його, досить оброслою щетиною вусів і бороди, здалося нам проте знайомим.
      - Циган?! - закричали ми.
      - Він самий, сволоти, - відповіла людина, і вже по побудові цієї фрази ми переконалися, що перед нами дійсно Циган.
      Він - агроном, приїхав з радгоспу, де працює вже більше року, у Питер по відрядженню. Ночувати він залишився в нас.
      Увечері, перед сном, ми сиділи у відкритого вікна, говорили напівголосно, згадували Шкиду. Осінні сутінки. сир і бліді, лізли у вікно. У вікно було видно, як на задньому дворі маленький парубійко ганяв залізний обруч, за забором чувся спів "Будьонного" і сміх.
      - А де тепер Безсовісний і Бик?
      - Вони ще в технікумі. В останньому класі.
      - Змінилися?
      - Не довідаєтеся!
      Циган хвилину помовчав, дивлячись на нас, потім посміхнувся.
      - И ви змінилися. Ой, як змінилися! Особливо Янкель. На "Янкеля" вуж зовсім і не схожий.
      - А Ленька на Пантелєєва схожий?
      Циган засміявся.
      - Шкида хоч кого змінить.
      Потім прикурив погаслу цигарку махри, пустив синю хмару за вікно в густі вже сутінки...
      - Помнете? - сказав він і, нахиливши голову, напівголосно запік:

      Шлях наш довгий і суворий,
      Багато має бути праць,
      Щоб вийти в люди.





[далі]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48]

Так кажуть...

А коли в пеклі закінчується опалювальний сезон, воно стає раєм?
Флоріан БОДНАР

Література, книжки, журнали

Реклама

Спонсорство

Довідка