Меню

Всесвітня література українською мовою

Тематичне меню

Допомога проекту

Корисні посилання:

Не обов'язково література

Дещо корисне


Вітаємо на теренах бібліотеки

Бібліотеки вперше з'явилися на древньому Сході. Звичайно першою бібліотекою називають збори глиняних табличок, приблизно 2500 рік до н.е., знайдене в храмі вавилонського міста Ниппур. В одній із гробниць біля єгипетських Фив був виявлений ящик з папірусами часу ІІ перехідного періоду (XVІІІ - XVІІ вв. до н.е. ). В епоху Нового царства Рамзесом ІІ було зібрано близько 20 000 папірусів. Найвідоміша древневосточная бібліотека - збори клинописних табличок з палацу ассірійського царя VІІ століття до н.е.. Ашшурбанипала в Ниневии. Основна частина табличок містить юридичну інформацію. У древній Греції перша публічна бібліотека була заснована в Гераклее тираном Клеархом (ІV століття до н.е. ).

Библиотека - установа, що збирає й зберігає добутки печатки й писемності для суспільного користування, а також здійснює довідково-бібліографічну роботу. У цей час усе більше поширюються й входять до фонду бібліотеки мікрофільми, аудіо- і відеокасети, діапозитиви, оптичні носії (CD-ROM).

Тож, запрошуємо до перегляду сторінок Вашої електронної бібліотеки!

Розділи бібліотеки по тематиках

Решта лінків

Республіка ШКИД

1 РІК 2 МІСЯЦІ


11.10.57.

      Сьогодні відвідала нас Машкіна улюблениця - тітка Маша. Дівчинка була в захваті. Почалося з того, що вона з місця в кар'єр початку "лякати" бабу: ричати на неї. Потім побігла на кухню, стягнула пиріжок і принесла його на тарілочці тітці Маші. І весь вечір не відходила від своєї гості. А коли та зібралася йти, Машка з рішучим видом стала в прихожей у вхідних дверей і розчепірила ручки: мов, не пущу!..
      Пізніше допомагала мені палити грубку. Я кидав у топлення маленькі чурочки-полешки. Машке теж схотілося що-небудь кинути. І от - із самими добрими намірами - вона бере зі стола й кидає у вогонь нові бабусині окуляри. Ледве встиг вихопити їх з полум'я.

21.10.57.

      Прости мене, дочка: знову на десять днів запустив твій щоденник.
      А ти тим часом ростеш і розвиваєшся.
      Ти вже дуже багато знаєш. Ти любиш розглядати картинки: які завгодно - в "Вогнику", в "Мурзилке", у дитячій книжці, у четырехтомнике Брема і навіть в "Ленінградській правді". Словник твій з кожним днем збагачується, ти знаєш дуже багато слів, але говорити - усе ще не говориш. Збираєш.

25.10.57.

      Учора мама купила Машке маленький столик і такий же стільчик. На спинці стільця зображений півень, на столику - чотири жвавих кізки.
      Машка обідає тепер як більша.
      Сьогодні в неї в гостях тітка Ляля й тітка Ніна. Шиють їй шубку з папиных військових хутряних штанів.

29.10.57.

      З Машкой бачуся мало. Працюю. До мене її не пускають. А вона при першому випадку, що підкрутився, намагається проникнути в мою кімнату. Мама запевняє, що кімната моя для неї - чарівний замок. Циганський безлад, накопичення всяких потрібних і не дуже потрібних предметів, достаток цигаркових і інших коробок, паперів, журналів, книг, недокурків, сірників і тому подібного - все це викликає блиск у Машкіних очах, як тільки вона з'являється на порозі мого " кабінет-сараю".
      По-справжньому мені варто було б готуватися до Машкіним візитам, наводити подекуди деякий порядок. А те й приклад дурний, і занадто багато спокус для неї, занадто багато заборон. Через кожні півхвилини доводиться кричати:
      - Маша, не можна! Махаючи, не займай! Залиши! Відійди!.. Поклади!..
      По суті майже все, що оточує її, запретно. А чи добре це? Заборона перестає діяти або перетворюється в насильство зовсім деспотичне. Повна заборона й абсолютна помірність не по плечах пятнадцатимесячному людині. "Що ж можна, якщо всі не можна? - запитує її здивований і обурений погляд. - Досить, що я не підходжу до книжковим полицям і не торкаю книг, не рву газети, не вистачаю (а якщо й вистачаю, то зрідка, коли вже сил немає терпіти) папины чоботи й нічні туфлі... А отут і сірника "не можна", і листа "не можна", і ключі зі шпари викручувати "не можна"... Що ж, я говорю, можна?!! Сидіти сложа ручки? Ні, не такий в мене, братики, характер!"
      Те ж і з телефоном. Це для Машки зовсім вуж непереможна спокуса. Тримається-Тримається, кріпиться-кріпиться, а зрештою не встоїть, підбіжить до апарату, зірве трубку й:
      - Те там? Так-Так. Ля-ля? Га-Га...
      Треба забрати телефон, поставити його вище: без кінця кричати "не можна" і "не можна", не маючи можливості пояснити, чому не можна, безглуздо й навіть шкідливо. Чому татові й мамі можна, а їй не можна? Адже вона те ж, що й вони, робить: кричить у трубку " га-га" і так само вертить кружечок! З жадібності, що чи, батьки забороняють? Або просто свою владу показують?
      У неділі знову приходила тітка Маша. Машка схопила бабу за руку і потягла в їдальню, де коштують її нові меблі. Підняла на столі клейонку й показує: дивися, мол, яка розкіш!..
      Бідна тітка Маша! Дітей вона любить, а зі своїми їй дуже не повезло. Сама вона людина чесний, майже святий, а діти "пішли невідомо в кого".
      У Розлив приїжджав до неї син Ваня, тридцятирічний хлопець, тільки що вышедший з в'язниці. А сьогодні тітка Маша дала мені прочитати лист від дочки Шури, що зовсім недавно повернулася з висновку. Пише:
      "Здраствуй, мама, я знову у в'язниці, прийшли мені деньжонок".
      Читав я вголос. Махаючи, сидячи в тітки Маші на руках, гладила її по щоках, а по щоках баби текли сльози.

15.11.57.

      Після обіду мама принесла Машу до мене. Дали їй мармеладку, вона з задоволенням, причмокивая, жувала її. Мама їй сказала:
      - Машенька, почастуй тата. Дай йому шматочок.
      Я думав - не дасть. Ні, подумала й суне мені в рот всю мармеладину.
      Боюся, що це все-таки не від доброго серця або не тільки від доброго серця, не від любові, а тому, що годувати кого-небудь для неї задоволення не менше, чим пригощатися мармеладом.
      Втім, хочу сподіватися, що й жадюгой вона не буде.

21.11.57.

      Дуже мало бачу Машку. Пізно встаю, багато працюю. А пора вже займатися з нею систематично. І гімнастикою, і картинками, і книжками.
      Уперше за два тижні вийшла сьогодні на прогулянку. Гуляла з мамою. Здається, уперше, почувши слово "гуляти", вона по-справжньому зраділа, сама побігла за ботиками; одягаючись, не вередувала, не пхикала.
      Гуляла півгодини.
      Наказано їй було мовчати, прямувати чинно, із закритим ротом, але вона, говорять, всі ці тридцять хвилин не перестаючи кричала:
      - Га-Га-Га!..
      Увечері хвилин на двадцять брав її до себе. Розглядали картинки - пахомовские до розповідей Л.Толстого й "Дядька Степу" з малюнками Сутеева.
      Пахомовские менше сподобалися: важкі для разглядывания.

6.12.57.

      Сиділа в мами в кімнаті на килимі, розглядала картинки в болгарському журналі. Ока в неї здорово навострились: на малюнку, навіть на фотографії, вона відшукає найнікчемнішу дрібність: ґудзик, ніготь, пупочек на животі ляльки.

14.12.57.

      Із учорашнього дня в Маші нова нянька - Марія Федорівна, особистість напівінтелігентна (колишня вихователька дитячого садка), мрачноватая. Навряд чи Машка полюбить її так, як полюбила свою веселу балагурщицу й прибауточницу тітку Машу.
      ...Учора я подарував Маші іграшкові наручні годинники. Треба було бачити захват, з яким вона помчалася на кухню показувати обновку мамі й бабусі.
      А ранком вона вже забула, що в неї є годинники. Я їх з вечора сховав. Навмисно, досвіду заради. Удень запитую:
      - Маша, де в тата годинки?
      Показала.
      - А де в Маші годинки?
      Подивилася на руку й жахнулася. За її поглядами, жестами й вигуками, за всім цим цыплячьим квоханьем можна було почути:
      - Ой, справді, який жах! Де ж мої годинки?! Куди вони ділися? Адже були ж вони! Втратила? Взяв хто-небудь? Ой, ой, ой!..

[далі]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209] [210] [211] [212] [213] [214] [215] [216] [217] [218] [219] [220] [221] [222] [223] [224] [225] [226] [227] [228] [229] [230] [231] [232] [233] [234] [235] [236] [237] [238] [239] [240] [241] [242] [243] [244] [245] [246] [247] [248] [249] [250] [251] [252] [253] [254] [255] [256] [257] [258] [259] [260] [261] [262] [263] [264] [265] [266] [267] [268] [269] [270] [271] [272] [273] [274] [275] [276] [277] [278] [279] [280] [281] [282] [283] [284] [285] [286] [287] [288] [289] [290] [291] [292] [293] [294] [295] [296] [297] [298] [299] [300] [301] [302] [303] [304] [305] [306] [307] [308] [309] [310] [311] [312] [313] [314] [315] [316] [317] [318] [319] [320] [321] [322] [323] [324] [325] [326] [327] [328] [329] [330] [331] [332] [333] [334] [335] [336] [337] [338] [339] [340] [341] [342] [343] [344] [345] [346] [347] [348] [349] [350] [351] [352] [353] [354] [355] [356] [357] [358] [359] [360] [361] [362] [363] [364] [365] [366] [367] [368] [369] [370] [371] [372] [373] [374] [375] [376] [377] [378] [379] [380] [381] [382] [383] [384] [385] [386] [387] [388] [389] [390] [391] [392] [393] [394] [395] [396] [397] [398] [399] [400] [401] [402] [403] [404] [405] [406] [407] [408] [409] [410] [411] [412] [413] [414] [415] [416] [417] [418] [419] [420] [421] [422] [423] [424] [425] [426] [427] [428] [429] [430] [431] [432] [433] [434] [435] [436] [437] [438] [439] [440] [441] [442] [443] [444] [445] [446] [447] [448] [449] [450] [451] [452] [453] [454] [455] [456] [457] [458] [459] [460] [461] [462] [463] [464] [465] [466] [467] [468] [469] [470] [471] [472] [473] [474] [475] [476] [477] [478] [479] [480] [481] [482] [483] [484] [485] [486] [487] [488] [489] [490] [491] [492] [493] [494] [495] [496] [497] [498] [499] [500] [501] [502] [503] [504] [505] [506] [507] [508] [509] [510] [511] [512] [513] [514] [515] [516] [517] [518] [519] [520] [521] [522] [523] [524] [525] [526] [527] [528] [529] [530] [531] [532] [533] [534] [535] [536] [537] [538] [539] [540] [541] [542] [543] [544] [545] [546] [547] [548] [549] [550] [551] [552] [553] [554] [555] [556] [557] [558] [559] [560] [561] [562] [563] [564] [565] [566] [567] [568] [569] [570] [571] [572] [573] [574] [575] [576] [577] [578] [579] [580] [581] [582] [583] [584] [585] [586] [587] [588] [589] [590] [591] [592] [593] [594] [595] [596]

Так кажуть...

Майбутнє за нами! Добре, що не попереду!
Володимир Колечицький

Література, книжки, журнали

Реклама

Спонсорство

Довідка